Анастасія Коростельова

«Перші строки коду я написала саме в ліцеї ОРТ. Тоді я і зацікавилась програмуванням.

Вже на останньому курсі у виші знайомий запросив мене на Хакатон, які регулярно відбуваються по всьому світу. Там я побачила чоловік з п’ятдесят, які протягом майже 48 годин безперервно писали аплікації для смартфонів на базі ОС Android. Тоді я і прийняла рішення стати розробником мобільних додатків.

Мову програмування Java довелось вивчати самостійно. На щастя, в Інтернеті повно книжок та відео уроків. Приблизно за три місяці самостійного навчання я пішла на свою першу співбесіду інтерном у невеличку аутсорсингову компанію. Моїм самим першим завданням було додати нові функції в аплікацію, що відстежує біржу. Було складно, але дуже цікаво! Далі - завдання складнішали… Іноді завдання були такими складними, що хотілося плакати, але тоді на допомогу завжди приходили співробітники. Кожного разу, як виходило закінчити task, я відчувала себе на сьомому небі від щастя! Дуже важко словами передати насолоду, яку програміст відчуває, коли його творіння оживає та починає працювати!

Звісно є і такі менш приємні елементи роботи, як bug fixing, або суперечки із замовниками з приводу не-реальності їх вимог. Або найгірше - підтримка чужого коду… Проте всі ці складнощі - це постійний інтелектуальний ріст та розвиток. Обравши кар’єру розробника, ви ніколи не припините своє навчання. Світ технологій постійно змінюється та розвивається, а разом із ним - ви.

Чи люблю я свою роботу? Так, звісно! Дуже люблю. Для мене програмування - це ідеальне поєднання строгих технічних наук із творчістю! Я дуже задоволена, що обрала для себе саме такий шлях, а вдячна я за це своєму рідному ліцеюОРТ: саме тут я дізналася, що дівчата теж можуть писати код».